П'єси і переклади співаної поезії
На зморшки і сивини!..
Відвернись!..
Збагни, так склалось:
Жде на нас — розлука!..
Я — пекло! Я — потвора!..
А ти-рай!..
Мотря (Експансивно, поривчасто, зачаровано дивлячись в очі
Мазепі)
Помовч, прошу, не рёмствуй, зачекай,
До мене, мій миленький, не барися,
До серця пригорнись!..
Бо ж я сама
До тебе, любий!.. Світе мій, що гріє!..
Из дому утекла,., немов повія, —
(Примхливо посміхаючись, кепкуючи з себе)
Повіялась швиденько, крадькома!..
Горю!.. — Не мучся ж марно й не журися,
І не казнись!.. Бо ж я — твоя, навік!..
Мій суджений!.. Мій князь!.. Мій чоловік!..
Мазепа (Лагідно, розгублено, вмовляючи Мотрю, і в той же час
не знаходячи слів)
Мотроненько!.. Ти ж, тямить мусиш, майже
Дитя мені!.. Хрещениця моя!..
Жоно, любов невінчана!.. Стривай же!..
Тебе я над життя кохаю!.. Я… —
Зажди ж, а як же батько?! — Ворогами,
Й до того йде, не стати б нам — на прю!
За Україну-неньку!.. Він — царю…
Мотря (не даючі йому пестощами змоги говорити)
Мовчи за це!.. Помовч!.. Бо ж я — горю!..
Грудьми… руками… лоном… і-губами…
(За лаштунками — козацька пісня)
Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/32
Ця сторінка ще не вичитана