Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/332

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П’єси і переклади співаної поезії

Скажи, про що в часи нічні
Мрійлива дівчина гадає?!
Що - потаємно - уві сні
їй - страх і радість - обіцяє?!
Недугу ту назви, ізнов,
Що в ній - наснага і відрада:
Що - їй кортить? Яка - принада?
Любов! Любов!
Скажи! - Коли з життєвої журби
Ти, перевтомлений, страждаєш,
Й супроти суму, хоч аби,
Най, - привід щастя - викликаєш,
Що ж - так, всякчас, - хвилює кров,
Чи ж не оте, чарівне, - слово,
Що ти почув, колись, раптово:
Любов! Любов! Любов!
Що ти почув, колись, раптово:
Любов! Любов! Любов!

Я вам немилий

(музика П. Чайковського, вірш К. Романова)

Я Вам немилий. Ви сприймали
За дружбу!., всю любов мою.
Мої надії - ви - зламали,
І все ж таки, - я Вас - люблю!
Колись - це прийде, знаю я:
І Вам - любити доведеться,
І в Вас до мене - співчуття,
Хоча б - краплинкою!.. - озветься!
Та буде - пізно: пломеніє
Лиш раз єдиний - цвіт надій,
І серця, знову, - не зігріє
Завмерлий рій - даремних мрій!


300

300