(Мельник)
Блука́ти — ра́дість на́м дана, — блука́ти.
Рушати — до́лі кращої — шукати!
Чи ж добрий мельник той, хто — зна?
Кого — не кличе чужина, —
Далеко, далеко, далеко, далеко…
За приклад нам усім — вода струмо́чка.
Мчать — хвильки, ледь торкаючись пісочка.
У русі — й день і ніч вони —
Й степи — минають і лани —
І грають, і грають, і грають, і грають!
Не можуть встояти й собі — колеса.
Хоч і постійна, — вічна їх адреса.
Шумлять, кружать і стукотять,
З водою — в путь вони хотять!
З водою, з водою, з водою, з водою!
А жорна — також і собі — у русі.
Хоч і лежать усі вони — на пузі!
Й хоч їм — пристало б — спочивать,
Та ж — зле — від інших — відставать!
Не можна, не можна, не можна, не можна!
У русі — й щастя все моє й надія.
Ніщо — без руху — не живе й не діє!
Прощай, мій друже: за струмком
Піду я, знову — бережком,
Все далі, все далі, все далі, все далі!
