Цю сторінку схвалено
Наче ті гори, довіку міцні,
Си́ли — безмірні, до́лі — скрутні,
Муки — незмінні,
муки, муки — страшні́!
Болі — пекельні, вічні, — мені!
Шлях до вершин — несповідим!
Хащі і скелі — ось мій дім!
Хвиль чорторій! Блискавки, грім!
Хащі і скелі!
…Друг, побратим,
Скелі — вершин!
Ось (де) — мій дім!
Ти спокій мій
(музика Ф. Шуберта, вірш Ф. Рюккерта)
Ти — спокій мій, взірець надій,
Притулок серця — у юрбі,
Царствуй одна́ в душі моїй,
Її дарую — навік — тобі!
навік — тобі!
До серця — серцем озовись,
Журбі́ — всі двері зачини́,
Бажа́ння щоб — колись — збулись,
У серці — хай живуть вони!
В надіях — хай живуть
живуть вони!
Хай — втіленням всіх мрій
Для мене, друже мій,
Сяє — образ твій,
сяє — образ твій!
Хай — втіленням всіх мрій
Для мене, друже мій,
Сяє — образ твій!
сяє — образ твій!