будованя Польщі в історичних межах. На жаль, ґрупа ся наслідком непорозумінь, які викликали ті польські соціялісти, що оставали під ідейним впливом Лімановського, котрий перебував тоді в Женеві, не була в силі розвинути ся, а незабаром перестала зовсім істнувати.
Франка одначе се не зражує. Він іде дальше, іде в народ, серед мужиків сіє зерно правди, просьвіти. Але темні духи боячись сьвітла слідкують за Франком. Він-же бунтар! І 1880 р. в місточку Яблонові на підставі підозріня, що він бунтує селян арештовано його в друге. В оскарженях вмішано його в процес, що вів ся проти сестри Михайла Павлика, Анни. По пересидженю три місяці у тюрмі, повели жандарми Франка “цюпасом” до рідного села. Сей “цюпас” по поліційних арештах в Коломиї, Станиславові, Стрию, Дрогобичи, належить, як казав сам Франко, до найтяжших моментів в його житю. Голод, спрага, дощ, утома спричинили хоробу. З Дрогобича поліцай відвів Франка пішком до Нагуєвич. Відлежавши якийсь час сю свою подорож в дома, удав ся Франко до Коломиї, де прожив страшні дні в готели. Тут написав оповідане “На дні” і за послідні гроші вислав до Львова.
Лишив ся без средств до житя, жив трома ґрейцарами знайденими над Прутом у піску. Три дні лежав у горячці ждучи голодової смерти. Се душа українського люду, піонєр, каміняр, автор “Мойсея”, член академії наук.
Ні розради, ні притулку, ні слова щирого. Сам одинокий. Однак з вірою великою, з душею сильною. Він же цілого себе віддав на услуги,
