вляв з Христом, мав в своїх руках величезні скарби, то мимо того не стратив єще свого щирого серця і своєї покірности. Постановив пішки зійти з гори, а опісля наняти якого убогого хлопця, щоби скорше дістати ся до свого села.
Як задумав так і зробив. Поволи почав сходити з гори на долину. Тяжка то була дорога. Крім глубоких пропастий, крім кровожадних вужів і їдовитих змій, чіпали ся бідного Михася товпи роз'юшених людий і грозили єму смертию говорячи: “Ти дістав діямант. Віддай сейчас, на що тобі він здав ся?“ В таких небезпечних хвилях Михась не нарікав і не ставав до бійки, тілько витягав з кишенї маленький хрестик і коли тілько єго виняв, сейчас затихали клятьби і настрашена товпа розскакувала ся, бо така була сила маленького деревляного хрестика, на котрім помер Христос.
З певностию не вистарчилоби часу і паперу, коли бим хотїв докладно оповісти про всї пригоди, які спіткали Михася, коли
