Коматі, — початку X століття — Цюракі Сарумару й інші — мало що внесли відмінного від наведених вище трьох.
Великий вклад до япанської поезії зробили жінки (придвірні дами). Це обумовлювалось тим, що етика того часу вважала за негідне для чоловіка писати вірші рідною мовою, бо їм личило писати лише хінською, як класичною, і тим же міг би він виявити й своє знання класичної культури Хіни. Жінці Мурасакі Сікібу належить і відомий роман „Ґендзі моногатарі“, що властиво є денник придвірної дами, де вона описує любовні пригоди принца. Повість ця відзначається гарним стилем, любовним замилуванням у природі, детальним до дрібниць описом двору, його життя, що й досі має багатий матеріал для вивчення придвірного побуту початку X століття. Денники, що провадили придвірні дами або особи, що належали до двору, відограли значну ролю у япанській літературі. У таких денниках прозу
48
