звідси поплав Каспійським морем і дістав ся аж у глибину Туркестану. В 1562 р. подибуємо того самого Дженкінзна в Казвинї, де старає ся виєднати у перського шаха торговельні привілєї для своєї корпорації. Сей всесторонно образований чоловік знав також обходити ся з астрономічними інструментами, і тому зумів нарисувати дуже докладну мапу Росії та пограничних азийських країв. Лиш там, де сам не був, мусїв здати ся на рисунок Герберштайна; також і у нього випливає Об з озера Китайська, а шуканнє того озера на довший час завело ґеоґрафію Азії на хибні дороги.
В цїли здійснення пляну Кабота, що помер 1557 р., вислали Анґлїйці третю експедицію 1580 р. Були се два кораблї під командою Чарльза Джекмана (Jakman) та Артура Пета (Pet), що свого часу служив під Ченслєром. Вони втратили один одного з очий, опісля з’їхали ся на східнім березї острова Вайґача, і були вже на Карийськім Морі, якого так бояли ся, але дальша плавба по водї, в якій було повно криг, здавала ся їм неможливою. З поворотом роздїлили ся вони ще раз, і то в останнє. Правда, Джекман зарядив перезимованнє на норвежськім березї, що щасливо повело ся і поплив опісля ще до Ісляндії, але від тодї не дав уже більше нїчого про себе чути. Пет вернув натомість до рідного краю і ого лосив опис своєї подорожи, що дійшов до нас у знаменитій збірцї описів подорожи Геклюта (Hakluyt). Від тої невдачі закинули Бритийцї плян шукати на північному сході пасажу до золотих та корінних країв, а полишили там поле до попису Голяндцям.
Тим завзятїйші та трівкійші були перші змагання винайти переїзд у західно-північнім напрямі. Очивидно Кабот не дійшов до сеї цїли, a й не лїпше повело ся 1527 р. якомусь Річардови Торнови (Thorne). Минуло пів столїтя,
