Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Вийди з хати, подивись,
 Де каганчик світить
Відтіль буде милий твій…
Під віконечком постій —
 Слухай, хто одвітить“…

— „Ох, сестриці, як мені
 З вами ворожити:
В дальній милий стороні,
 Як без його жити!
Год минув — а все не чуть
 Де, чи жив мій милий?
Дні, неділоньки пливуть —
 Світ гіркий, остилий!
Слова, вісточки нема:
А без любого сама
 Горе я горюю!
Де-ж мені його найти?
Що робить, куди піти?
 Де я помандрую?“

В хаті каганець блищить;
 Жар під піччю тліє;
Повна мисочка стоїть —
 Віск Маруся гріє.
Ну, Марусю, загадай.
 Віск на воду вилий;
Що там виллється — пізнай,
 Як живе твій милий:
Чи живе він, чи мертвець,
Чи з тобою під вінець
 Піде з старостами:
Звяжуть руки рушником,
Коло столика кругом
 Обведуть з свічками…

— 73 —