Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/143

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Віск шкварчить — а в серці тьох!
 К печі підбігає;
Ухватила черепок —
 В воду виливає…
Тихо в хаті; під кутком
 Раз цвіркун цвірінькнув.
Північ: тричі під вікном
 Півень кукурікнув;
А Марусенька дрожить:
Страшно, страшно ворожить,
 Труситься небога;
Слуха — мов що в хату йде,
Мов балака, мов гуде…
 Рипнуло в порога…

Що-ж Маруся? — На воді
 Плитка воску плава.
І дівчинонька тоді
 На ній прочитала:
Домовина, хрест, свічки,
 Заступ, дві лопати,
Пояс, яма, рушники,
 Мара, склеп дощатий…
„Горе, милий мій — мертвець!“
Загасила каганець —
 Дівка лихо чує…
Сіла, бідна, у вікна.
Серце б'ється, серце зна,
 Серце щось віщує…

Це! — Під хатою скриплять
 Санки на причілку:
В двір; бояри гомонять —
 Їдуть сватать дівку.

— 74 —