6. Мова Метлинського: теоретичні його погляди на значіння української мови.
7. Що нового вносить Метлинський в українську поезію супроти попередніх письменників?
30-ті роки. Роматичні настрої ще панували у всесвітній літературі в 30-х роках XIX століття, коли почав свою літературну діяльність Метлинськнй. Правда, під впливом розвитку капіталізму й виступу на життьову арену нового чинника — пролетаріяту старий романтизм тих часів (ми не говоримо тут про романтизм, як про одвічне прагнення людської душі до ідеального, надлюдського, іраціонального, тоб-то такого, що не підлягає законам розуму) почав заступатися новим напрямком — реалістичною літературою, де не стільки шукали заспокоєння в минулому, як спостерігали сучасне — казковий розвиток промисловості і звязані з ними зміни в економичному й культурному житті. Але романтизм затримався найбільше у тих народів, що оце прокинулися до нового національного життя, тоб-то переважно у народів слов'янських. Романтизм, ідеалізуючи героїчне минуле, будив згадки про ті часи, коли народ жив самостійним життям, коли в боротьбі з зовнішніми ворогами виковувалася його індивідуальність, його єдина воля; і сягаючи духовним зором у те колишнє, романтики перегортали сторінки старих рукописів, літописів, хроник, мемуарів, щоб звідти винести ідеал для сучасного. А спостерігаючи це сучасне, романтики бачили, як далеко воно одбігло від славного минулого, і, не бачучи й не вміючи шукати иншого виходу, вони переймалися песимістичним,
