Р. 1817-го народився на Вороніжчині в сім'ї багатого поміщика Микола Костомаров. Учився напочатку в Воронізькій гімназії, а потім у Харьківському університеті. Живучи в Харькові, Костомаров близько познайомився з тодішніми професорами та письменниками — Гулаком-Артемовським, Ол. Корсуном, І. Срезневським та инш., що тоді дуже цікавилися українською літературою і українською етнографією, збірали пісні й давні перекази та видавали їх у світ. Під впливом цих видань і особистих знайомств із кращими представниками української літератури в Харькові Костомаров починає пильно вчити українську мову, а через де-який час — писати вірші на цій мові.
Р. 1833-1840-го Костомаров друкує в Харькові свої драматичні сцені „Сава Чалий“, збірники віршів — „Українські балади“ і „Вітка“; пізніше містив вірші в тодішніх літературних збірниках (під прибраним ім'ям Ієремії Галки).
Р. 1845-го, після де-яких мандрівок, Костомаров прибуває до Київа для праці в 1-й гімназії і збірання матеріялів з історії України по київських архивах. Тут Костомаров зустрівся з тодішньою українською молоддю — Опан. Марковичем,
