Вийди з хати, подивись,
Де каганчик світить
Відтіль буде милий твій…
Під віконечком постій —
Слухай, хто одвітить“…
— „Ох, сестриці, як мені
З вами ворожити:
В дальній милий стороні,
Як без його жити!
Год минув — а все не чуть
Де, чи жив мій милий?
Дні, неділоньки пливуть —
Світ гіркий, остилий!
Слова, вісточки нема:
А без любого сама
Горе я горюю!
Де-ж мені його найти?
Що робить, куди піти?
Де я помандрую?“
В хаті каганець блищить;
Жар під піччю тліє;
Повна мисочка стоїть —
Віск Маруся гріє.
Ну, Марусю, загадай.
Віск на воду вилий;
Що там виллється — пізнай,
Як живе твій милий:
Чи живе він, чи мертвець,
Чи з тобою під вінець
Піде з старостами:
Звяжуть руки рушником,
Коло столика кругом
Обведуть з свічками…
