Перейти до вмісту

Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/79

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Год промчался — вести нет.
 Он ко мне не пишет.
Ах! а им лишь красен свет.
 Им лишь сердце дышет.
Иль не вспомнишь обо мне?
Где, в какой ты стороне?
 Где твоя обитель?
Я молюсь и слезы лью!
Утоли печаль мою,
 Ангел-утешитель.—
Вот, в светлице стол накрыт
 Белой пеленою;
 И на том столе стоит
 Зеркало с свечою.
 Два прибора на столе.
 „Загадай, Светлана!
В чистом зеркала стекле
В полночь, без обмана
Ты узнаешь жребий свой —
Стукнет в двери милый твой
 Легкою рукою;
Упадет с дверей запор;
Сядет он за свой прибор
 Ужинать с тобою“…

 

2. На підставі аналізу „Марусі” вияснити особливості балади, як поетичного твору.

 

 
Примітки. Сюжет своєї „Светлани“ Жуковський узяв з балади „Ленора“, що належить відомому німецькому поетові Бюргерові (1747—1794). Її складено було на підставі численних народніх переказів, дуже давніх, про дочасну смерть закоханого парубка й про мандрівку дівчини з мерцем, її колишнім коханим, ніби-то до церкви на вінчання. Головна ріжниця „Ленори“ од „Светлани“ в тому, що тут ця страшна мандрівка — не сон, а ніби-то дійсність, і дія, звісно, розвивається зовсім не на тлі російських народніх звичаїв, як це вже ми спостерігаємо в „Светлані“. „Ленора“ побачила світ 1774 р. і зараз-же набула великої популярности серед усіх народів Європи, як перша ознака нової літературної течії — романтизму. Її
— 81 —