Сторінка:Ballinoi ukrainsky 1863.pdf/34

Воли ревуть, води не пьють:
Въ Кримъ доріженьку чують…

${\bigg \}}2.$Ой Богъ знае, Богъ відае,
Де чумаченьки ночують.

Ой ночують чумаченьки
Въ степу край дороги —

${\bigg \}}2.$Розпустили сірі воли
Та по зеленій діброві.

Умеръ чумакъ молоденький
У неділеньку вранці;

${\bigg \}}2.$Поховали чумаченька
Та у зеленімъ байраці.

Висипали надъ чумакомъ
Високу могилу,

${\bigg \}}2.$Посадили у головахъ
Та червону калину.

Прилетіла зозуленька
Тай сказала: «ку-ку!»

${\bigg \}}2.$Подай, милий, подай, орле,
Та хочъ правую руку.

Ой радъ би я, моя мила
Обидві подати,

${\bigg \}}2.$Та налягла сира земля,
Охъ що не можна підняти.

---