Цю сторінку схвалено
»Finsterer bałygułeh!« И далѣ, далѣ, далѣ! Зъ села до села, зъ горы въ долину, черезъ рѣчку, горѣ, горбками, посередъ по̂ль, поперекъ лѣсо̂въ тягне ся пово̂льно ихъ теркотячій во̂зокъ, розлягає ся самотно проникливый Ицко̂въ голосъ. Змѣна за змѣною, а житє все одно! Околиця за околицею, а край все одинъ, краса все одна, — вѣчна, ненаглядна, супоко̂йна краса пречудового По̂дго̂ря....
