Сторінка:Chyhrynets.B. Piven Hvalko. ilys. I. Padalka. 1927.djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Він і клюне й погляда,
Чи не жде яка біда
Всю компанію двірську
Щоб тоді — „кукуріку“!

Кури ж знай собі клюють
І курчаточкам дають:
„Їжте, діточки малі,
Ці зернятка на землі!“

Ті жовтенькі і собі
Пискотять, клюють в юрбі,
Бо щоденний свій обід
Любить курячий весь рід.
Краще іграшок для них
Купа зерен просяних.