Сторінка:Hdasbu-13-0-372-42-046.djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Використовуючи співпрацю з німецькою окупаційною владою, ватажки "СГД" зуміли створити в ряді областей свої гетьманські організації та групи для антирадянської роботи, в які була втягнута націоналістично налаштована інтелігенція, а також особи, що служили в період громадянської війни в установах контрреволюційних урядів СКОРОПАДСЬКОГО і ПЕТЛЮРИ.

У 1942 році за завданням керівників Берлінського центру "СГД" під виглядом відкриття філії фірми "ЕМА" на територію України прибув активний гетьманець МІРОШНИЧЕНКО /заарештований/, який у Києві та Полтаві організував філії "Української громади"“ /УГ/.

У м. Києві їм були завербовані в гетьманську організацію інженер СКОЛІБОГ, професор ГРИВКО /розшукується/ та інші, а в м. Полтаві — МІРОШНИЧЕНКО Олександр, який працював на той час начальником Полтавської земельної управи.

Такі ж філії "УГ" гетьманцями були створені в Рівному, Луцьку, Харкові, Коростені, Богодухові, Людвиполі та інших містах України.

За наявними даними після смерті Павла СКОРОПАДСЬКОГО в 1945 році "СГД"“ очолив Борис ГОМЗІН.