Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/105

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

101

Книга Вихід 19, 20

 21 І промовив Господь до Мойсея: „Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.

 22 А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбива́в“.

 23 І сказав Мойсей до Господа: „Не зможе народ вийти на го́ру Сінай, бо Ти засві́дчив між нами, говорячи: Обведи границею цю го́ру, і освяти її“.

 24 І промовив до нього Господь: „Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбива́в їх.

 25 І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.

Десять Божих Заповідей

20 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

 2 „Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю з дому ра́бства.

 3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

 4 Не роби собі різьби́ і всякої подо́би з того, що на небі вгорі́, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

 5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за прови́ну батьків на синах, на третіх і на четвертих поколі́ннях тих, хто нена́видить Мене,

 6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх за́повідей.

 7 Не призивай Іме́ння Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Йме́ння надаре́мно.

 8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!

 9 Шість день працюй і роби всю працю свою,

 10 а день сьомий — субо́та для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка́ твоя, раб твій та неві́льниця твоя, і худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах[1] твоїх.

 11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому́ поблагослови́в Господь день суботній і освятив його.

 12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

 13 Не вбивай!

 14 Не чини пере́любу!

 15 Не кради́!

 16 Не свідку́й неправдиво на свого бли́жнього!

 17 Не жадай дому ближнього свого́, не жадай жони ближнього свого́, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!“

 18 І ввесь народ бачив та чув гро́ми та по́лум'я, і голос сурми́, і го́ру димля́чу. І побачив народ, — і всі тремтіли та й поставали здале́ка.

 19 І сказали вони до Мойсея: „Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали“.

 20 І промовив Мойсей до народу: „Не бійтеся, бо Бог прибув для ви́пробування вас, і щоб страх Його був на ваших обли́ччях, щоб ви не грішили“.

 21 І став народ здале́ка, а Мойсей підійшов до мо́року, де був Бог.

 22 І промовив Господь до Мойсея: „Отак скажеш до Ізраїлевих

  1. „Брама" часто визначає „місто“.