Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1196

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1192

Євангелія від св. Матвія 6

 8 Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!

 9 Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,

 10 нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

 11 Хліба нашого щоденного[1] дай нам сьогодні.

 12 І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

 13 I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо[2] Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь[3]“.

 14 Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.

 15 А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.

Про піст

 16 А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!

 17 А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,

 18 щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

Складайте собі скарби на небі

 19 Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.

 20 Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.

 21 Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!

 22 Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.

 23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!

Покладіть на Бога наді́ю свою!

 24 Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.[4]

 25 Через те вам кажу́: Не журіться про життя́[5] своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?

 26 Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

 27 Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?

 28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.

 
  1. Грецьке έπιούσιος — надістотний, церковнослов'янське насущний: на суть нам. Пор. Ів. 6. 32, 33, 34, 35, 48, 51, 58.
  2. У деяких давніх грецьких списках цього закінчення 13-го віршу: „Бо Твоє... Амінь“ нема.
  3. Амінь — це слово староєврейське, визначає: так, справді так, вірно.
  4. Мамона — це: маєток, багатство, земне добро.
  5. Душа“ — тут це життя; пор. вище 2. 20.