1200
Євангелія від св. Матвія 11, 12
14 Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.
15 Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!
16 До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.
19 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.[1]
20 Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
21 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаї́до! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці[2] та в по́пелі.
22 Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
23 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду[3] ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день.
24 Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“
25 Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.
26 Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!
27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
28 Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!
29 Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.
30 Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“
12 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
- ↑ Деякі грецькі тексти мають τω̃ν τέκνων αύτη̃ς — своїми дітьми. Пор. Лк. 7. 35.
- ↑ Грецьке σάκκος — мішок, ц.сл. вретище. Це жалобний одяг у гебреїв, з сирового полотна. На знак жалоби голову посипали попелом.
- ↑ Грецьке слово ад визначає місце перебування грішників по смерті; гебрейське шеол; те саме геєнна огненна, преісподня.
