Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1227

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1223

Євангелія від св. Матвія 24, 25

 51 І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!

Притча про мудрих і нерозумних дів

25 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

 2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

 3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

 4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

 5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

 6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

 7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

 8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

 9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

 10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

 11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

 12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

 13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

Притча про таланти

 14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

 15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

 16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

 17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

 18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

 19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

 20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

 21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

 22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

 23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

 24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

 25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

 26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

 27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і,