Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1242

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1238

Євангелія від св. Марка 5

 4 бо часто кайда́нами та ланцюга́ми в'язали його, але він розривав ланцюги́ та кайда́ни торо́щив, — і ніхто не міг угамува́ти його.

 5 І він повсякча́с перебува́в день і ніч у гроба́х та в гора́х, — і кричав, і бився об камі́ння.

 6 А коли він Ісуса побачив здале́ка, то прибіг, і вклонився Йому,

 7 і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“

 8 Бо сказав Він йому: „Вийди, ду́ше нечистий, із люди́ни!“

 9 І запитав Він його: „Як тобі на ім'я́?“ А той відповів: „Леґіо́н[1] мені йме́ння — багато бо нас“.

 10 І він Його ду́же просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

 11 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й.

 12 І просилися де́мони, кажучи: „Пошли нас у свине́й, щоб у них ми ввійшли“.

 13 І дозволив Він їм. І повихо́дили духи нечисті, і в свиней увійшли́. І гурт кинувся з кручі до моря, — а було зо дві тисячі їх — і вони потопилися в морі.

 14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повихо́дили люди побачити, що́ сталось.

 15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіо́на, убра́ний сидів, і при умі, — і полякались вони.

 16 Самови́дці ж їм розповіли́, що́ сталося з тим біснуватим, також про свиней.

 17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю.

 18 А як Він сів до чо́вна, то біснуватий став просити Його, щоб залиши́тися з Ним.

 19 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: „Іди до дому свого, до своїх, і їм розпові́ж, які речі великі Госпо́дь учинив тобі, і як змилувався над тобою!“

 20 І пішов він та в Десятимісті[2] зачав пропові́дувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Уздоровлення кровотечивої. Воскресі́ння дочки старшо́го синагоги Яіра

 21 І коли переплив Ісус чо́вном на то́й бік ізнов, то до Нього зібралось багато наро́ду. І був Він над морем.

 22 І приходить один із старши́х синагоги, на ймення Яі́р, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

 23 і ду́же благає Його та говорить: „Моя дочка́ кінча́ється. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила́!“

 24 І пішов Він із ним. За Ним на́товп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

 25 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́,

 26 що чимало нате́рпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

 27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через на́товп ізза́ду, і доторкну́лась до одежі Його.

 28 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то оду́жаю“.

 29 І висохло хвилі тієї джерело́ кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від неду́ги!

 
  1. Латинське слово legio — леґіон (4200-6000 воякі́в), військо.
  2. Десятимі́стя, гр. Δεκάπολις — союз десяти огречених міст за Йорданом, вилучених із гебрейської території.