Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1262

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1258

Євангелія від св. Марка 15

зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.

 21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

 22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.

 23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.

 24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.

 25 Була́ ж третя[1] година, як Його розп'яли́.

 26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.

 27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.

 28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“[2]

 29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —

 30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“

 31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!

 32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.

Ісусова смерть

 33 А як шоста[3] година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.

 34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“[4]

 35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“

 36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“

 37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!

 38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.

 39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“

 40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,

 41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

По́хорон Ісуса

 42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —

 43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.

 44 А Пила́т здивувався, щоб Він

  1. Це старе єврейське означення, по-нашому це година дев'ята.
  2. У багатьох грецьких текстах вірша 28 нема.
  3. По-нашому це бу́де година дванадцята, а година дев'ята — це година третя пополудні.
  4. Це Псалом 21. 2 (22. 2), по-гебрейському: Eli, Eli, lamah azav'tani. Тут Ісус виголошує по-арамейському: Елої, Елої.