Перейти до вмісту

Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1270

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1266

Євангелія від св. Луки 3, 4

 18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Нови́ну народові.

 19 А Ірод тетра́рх, що Іван докоря́в йому за Іродія́ду, дружи́ну брата свого, і за все зло, яке заподі́яв був Ірод,

 20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язни́ці.

Хрищення Ісуса

 21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,

 22 і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“

Родові́д Ісуса

 23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав ро́ків із тридцять, бувши, як думано, сином Йо́сипа, Ілія,

 24 сина Маттатового, сина Леві́їного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йо́сипового,

 25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,

 26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,

 27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,

 28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,

 29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,

 30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йо́сипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,

 31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,

 32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,

 33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,

 34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,

 35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,

 36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Но́євого, сина Ламе́хового,

 37 сина Матусалового, сина Ено́хового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,

 38 сина Еносового, сина Ситового, сина Ада́мового, — Сином Божим.

Диявол споку́шує Ісуса

4 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

 2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

 3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

 4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“[1]

 5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

 6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

 7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

 8 І промовив Ісус йому в

  1. Останнього речення: „але...“ по багатьох грецьких текстах тут нема.