Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1302

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1298

Євангелія від св. Луки 20

бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.

 7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки.

 8 А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.

Притча про злочинних винарів

 9 І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.

 10 А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

 11 І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.

 12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

 13 Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.

 14 Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.

 15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?

 16 Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“

 17 А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!

 18 Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.

 19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже

 20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.

 21 І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

 22 Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“

 23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?

 24 Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.

 25 А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“

 26 І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.

Воскресі́ння мертвих

 27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,

 28 та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.

 29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.