Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1304

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1300

Євангелія від св. Луки 21

почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.

 10 Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.

 11 І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.

 12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.

 13 Але це стане вам на свідо́цтво.

 14 Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,

 15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.

 16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.

 17 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.

 18 Але й волосина вам із голови не загине!

 19 Терпеливістю вашою ду́ші[1] свої ви здобу́дете.

Спусто́шення Єрусалиму

 20 А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.

 21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!

 22 Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.

 23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!

 24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.

З'я́влення Сина Людського

 25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,

 26 коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.

 27 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!

 28 Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“

 29 І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:

 30 як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.

 31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!

 32 Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.

 33 Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!

Будьмо готові, бо останнього ча́су ніхто не знає

 34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,

  1. Душа — тут життя.