Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1320

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1316

Євангелія від св. Івана 5, 6

ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

 38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

 39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

 40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

 41 Від людей не приймаю Я слави,

 42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

 43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

 44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

 45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

 46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

 47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

Чудо нагодува́ння п'яти тисяч

6 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.

 2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.

 3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

 4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.

 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“

 6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.

 7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.

 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:

 9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“

 10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

 11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.

 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.

 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“

 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.

Ісус іде по воді

 16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

 17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.

 18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.

 19 Як вони ж пропливли́ стадій