Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1385

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1381

Дії святих апостолів 24, 25

 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

 19 Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

Дворічне ув'я́знення Павла в Кесарії

 24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою,[1] що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста.[2] А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Переслу́хання Павла перед Фестом

25 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.

 2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,

 3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.

 4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.

 5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.

 6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.

 7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з

  1. Друзілла — рідна сестра юдейсьного царя Агріппи Ірода II. Зріклася юдейства й вийшла заміж за намісника Фелікса.
  2. Порцій Фест римський — намісник Юдеї по Феліксі. Правив Юдеєю три роки, 60-62 роки.