Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1415

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1411

Перше послання ап. Павла до коринтян 7, 8

коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

 22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

 23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

 24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

Вихід заміж дівчат

 25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

 26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

 27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

 28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

 29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

 30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

 31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

 32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

 33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

 34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

 35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

 36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

 37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

 38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

 39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

 40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

Стережімося ідольських жертов

8 А щодо і́дольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знания́. Знання́ ж надимає, любов же будує!

 2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.

 3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним.

 4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го.

 5 Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,