Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/142

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

138

Книга Левит 6, 7

якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою.

 22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.

 23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена.

7 А оце зако́н жертви за провину, — Найсвятіше вона.

 2 На місці, де ріжуть цілопаления, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.

 3 А ввесь її лій із неї він принесе́, — курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі,

 4 і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,

 5 та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна́ жертва для Господа, жертва за провину вона.

 6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.

 7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — зако́н їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.

 8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона бу́де.

 9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна пригото́влена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона бу́де.

 10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

 11 А оце зако́н про мирну жертву, що хтось принесе її Господе́ві.

 12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі́, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.

 13 Разом із калачами ква́шеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.

 14 І принесе він щось одне з кожної жертви, — прино́шення для Господа; це буде священикові, що кро́пить кров мирної жертви, — буде йому.

 15 А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічо́го до ра́нку.

 16 А якщо жертва його прино́шення — обі́тниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день прине́сення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.

 17 А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.

 18 А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподо́баний той, хто прино́сить її, — це не буде залічене йому, буде не́чисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.

 19 А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не бу́де їджене, — на огні буде спа́лене. А м'ясо чисте — кожен чистий буде їсти м'ясо.

 20 А душа[1], що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а не́чисть його на ньому, то буде вона винищена з наро́ду свого́.

 21 А коли хто доторкнеться до

  1. Тут душа — людина, кожен.