Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1437

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1433

Послання апостола Павла до галатів 1, 2

 9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!

 10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.

 11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.

 12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.

Початкова Павлова праця

 13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.

 14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.

 15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав

 16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,

 17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.

 18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

 19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

 20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

 21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.

 22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -

 23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.

 24 І сла́вили Бога вони через мене!

Заява Павла на Єрусалимському Соборі: йому припоручена Єва́нгелія для поган, а Петрові — для обрізаних

2 Пото́му, по чотирнадцяти́ роках, я зно́ву ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

 2 А пішов я за об'явленням. І подав їм Єва́нгелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма́ змагаюся я чи змагався.

 3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрі́зання змушений.

 4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підгляда́ти нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас понево́лити,

 5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддали́ся були, щоб тривала в вас правда Єва́нгелії.

 6 Щождо тих, що за що́сь уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чо́му різниці для мене нема, — не дивиться Бог на осо́бу люди́ни! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали́,

 7 але навпаки́, — побачивши, що мені припору́чена Єва́нгелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, -

 8 бо Той, хто помагав Петрові в апо́стольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, -

 9 і, пізнавши ту благода́ть, що да́на мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпа́ми вважаються, подали мені та Варна́ві прави́ці спільно́ти,