Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1477

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1473

Послання до євреїв 6, 7

падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.

 8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.

 9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

 10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.

 11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

 12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.

 13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,

 14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“

 15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.

 16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.

 17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

 18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

 19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,

 20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.

Свяще́нство за чином Мелхиседековим

7 Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му,[1] священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.

 2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.

 3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.

 4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

 5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.

 6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.

 7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.

 8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.

 9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.

 10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.

 11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?

 
  1. Місто Салим — на південь від Генисаретського озера, на захід від Йордану. Гебрейське Šalem — мир.