1490
Перше соборне послання апост. Петра 3-5
— спасає тепер і нас воскресінням Ісуса Христа,
22 що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися анголи, влади та сили.
4 Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
2 щоб решту ча́су в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
3 Бо до́сить минулого ча́су, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у пияцтві, у гу́лянках, у пия́тиках, у беззако́нних ідолослужбах.
4 Вони з того дивуються, що ви ра́зом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
5 Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
6 Бо на те й мертвим зві́щувано Єва́нгелію, щоб вони прийняли́ суд по-лю́дському тілом, але жили́ по-Бо́жому духом.
7 Кінець же всьому набли́зився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
8 Найперше майте щиру любов один до о́дного, бо любов покриває багато гріхів!
9 Будьте гостинні один до о́дного без не́хоті!
10 Служіть один о́дному, кожен тим даром, якого отримав, як доморя́дники всілякої Божої благода́ті.
11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та вла́да на віки вічні, амі́нь.
12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробо́вування, немов би чужому випа́дку для вас.
13 Але через те, що берете ви участь у Христових стражда́ннях, то тіштеся, щоб і в з'я́вленні слави Його раділи ви й звеселялись.
14 Коли ж вас ганьбля́ть за Христове Ім'я́, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
15 Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохо́бник,
16 а коли — як християни́н, то нехай не соро́миться він, але хай прославляє Бога за те.
17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Єва́нгелії?
18 А коли „праведний ле́две спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?“
19 Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
5 Тож благаю між вами пресві́терів, співпресві́тер та свідок Христових стражда́нь, співучасник слави, що повинна з'явитись:
2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,
3 не пануйте над спа́дком Божим, але будьте для стада за взір.
4 А коли Архипа́стир з'я́виться, то одержите ви нев'яну́чого вінка́ слави.
