Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1500

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1496

Перше соборне послання апостола Івана 2, 3

 26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас.

 27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте.

 28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду.

 29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього.

Діти Божі й дияволові

3 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми́ Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому́, що Його не пізнав.

 2 Улю́блені, — ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що́ ми будемо. Та знаємо, що, коли з'я́виться, то бу́дем подібні до Нього, бо бу́демо бачити Його, як Він є.

 3 І кожен, хто має на Нього наді́ю оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

 4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззако́ння. Бо гріх — то беззако́ння.

 5 І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

 6 Кожен, хто в Нім пробува́є, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.

 7 Діточки, хай ніхто вас не зво́дить! Хто чинить праведність, той праведний, як праведний Він!

 8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від поча́тку. Тому́ то з'явився Син Божий, щоб зни́щити справи диявола.

 9 Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога наро́джений він.

Любім один о́дного

 10 Цим пізнаю́ться діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто нраведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

 11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один о́дного,

 12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого́ забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його — праведні.

 13 Не дивуйтеся, бра́ття мої, коли світ вас нена́видить!

 14 Ми знаємо, що ми перейшли від смертн в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.

 15 Кожен, хто нена́видить брата свого, той душогу́б. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.

 16 Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!

 17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

 18 Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!

 19 Із цього дові́дуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця́ перед Ним,

 20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!