Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1524

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1520

Об'явлення св. Івана Богослова 19-21

тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

 21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

Сатана́ ску́тий на тисячу літ

20 І бачив я ангола, що схо́див із неба, що мав ключа від безодні, і кайда́ни великі в руці своїй.

 2 І схопи́в вій змі́я, вужа́ стародавнього, що диявол він і сатана́, і зв'язав його на тисячу ро́ків, —

 3 та й кинув його до безо́дні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб наро́ди не зво́див уже, аж поки не скі́нчиться тисяча ро́ків. А по цьо́му він розв'я́заний буде на короткий час.

Останній суд Божий. Перше воскресі́ння

 4 І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, — і суд їм був да́ний, — і душі стятих за сві́дчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звіри́ні, ані о́бразові її, і не прийняли́ знаме́на на чо́ла свої та на руку свою. І вони ожили́, і царювали з Христом тисячу ро́ків.

 5 А інші померлі не ожили́, аж поки не скі́нчиться тисяча ро́ків. Це перше воскресі́ння.

 6 Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресі́нні! Над ними друга смерть не матиме вла́ди, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу ро́ків.

Останній наступ сатани́ й перемога над ним

 7 Коли ж скінчиться тисяча ро́ків, сатана́ буде ви́пущений із в'язниці своєї.

 8 І ви́йде він зво́дити наро́ди, що вони на чотирьох края́х землі, Ґо́ґа й Маґо́ґа,[1] щоб зібрати їх до бо́ю, а число їхнє — як мо́рський пісок.

 9 І вийшли вони на ширину́ землі, і оточи́ли та́бір святих та улю́блене місто. І зійшов огонь з неба, — і пожер їх.

 10 А диявол, що зво́див їх, був укинений в озеро огняне́ та сірча́не, де звіри́на й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки́.

Загальне воскресі́ння й останній суд

 11 І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшло́ся.

 12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорну́лися книги, і розгорнулась інша книга, — то книга життя. І су́джено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.

 13 І дало́ море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, — і су́джено їх згідно з їхніми вчинками.

 14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне́. Це друга смерть, — озеро огняне́.

 15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той уки́нений буде в озеро огняне́.

Нови́й Єрусалим — невіста Агнця

21 І бачив я небо нове́ й нову́ землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було́.

 2 І я, Іван, бачив місто святе,

  1. За Єз. 38. 2. Ґоґ це цар землі Маґоґ. Збір тих, що сильно хваляться.