Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/312

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

308

Книга Суддів 1, 2

 32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

 33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

 34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

 35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

 36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Кара Господня за відступлення Ізраїля від Нього

2 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

 2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

 3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

 4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

 5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім,[1] і прино́сили там жертви Господе́ві.

 6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

 7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

 8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

 9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

 10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх,[2] а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

 11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

 12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

 13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

 14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

 15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

 16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

 17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб

  1. Бохім — плачучі.
  2. Цебто, — повимирало.