Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/389

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

385

Друга книга Самуїлова 1

мляни поприхо́дили й осілися в них.

 8 І сталося другого дня, і прийшли филисти́мляни, щоб пообдирати трупи, — та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.

 9 І вони стяли йому го́лову, і поздира́ли збро́ю його, і послали в филистимські краї́ навко́ло, щоб сповістити в дома́х їхніх божкі́в та наро́дові.

 10 І вони поклали зброю його в домі Аста́рти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.

 11 І почули ме́шканці ґілеадського Явешу про те, що́ филисти́мляни зробили Саулові,

 12 і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли́ Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.

 13 І взяли́ вони їхні кості, і поховали під тамари́ском в Явешу, та й по́стили сім день.


Друга книга
Самуїлова[1]

Давид оплакує Саулову смерть

1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні.

 2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.

 3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.

 4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.

 5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“

 6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.

 7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

 8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.

 9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!

 10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.

 11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.

 12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом

  1. По-грецькому ця книга зветься Друга книга царів.