Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/40

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

36

Книга Буття 25

 8 І спочи́в та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.

 9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хітте́янина, що навпроти Мамре́, —

 10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових,— там був похований Авраам і Сарра, жінка його.

 11 І сталося по Авраамовій смерті, — і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.

Нащадки Ізмаї́ла

 12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.

 13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,

 14 І Мішма, і Дума, і Масса,

 15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.

 16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочови́щами, — дванадцять начальників для їхніх племен.

 17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочи́в та й умер він, і був узятий до своєї рідні.

 18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру.[1] І він оселився перед усіма свої́ми братами.

Історія Ісака

 19 А оце о́повість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.

 20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.

 21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, — і завагітніла Ревека, жінка його.

 22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: „Коли так, то для чого я це переношу!“ І пішла запитатися Господа.

 23 І промовив до неї Господь: „Два племе́на в утробі твоїй, і два наро́ди з твого нутра́ будуть виділені, і стане сильніший наро́д від наро́ду, і старший молодшому бу́де служити“.

 24 І сповнились дні її, щоб родити, — і ось близнюки в утробі її.

 25 І вийшов перший червонуватий, увесь він — немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.

 26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я́ йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.

 27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків — чоловіком мирним, що в наметах сидів.

 28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.

Ісав продав своє перворідство

 29 І зварив був Яків ї́жу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.

 30 І сказав Ісав до Якова: „Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я“. Тому то назвали ймення йому: Едом.[2]

  1. Ашшур — пізніша Асирія.
  2. Едом — червоний, друга назва Ісава.