Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/452

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

448

Перша книга царів 14, 15

Місті. А ім'я́ його матері — аммонітя́нка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.

Царі: Авійям, Аса, Йосафат, Баша та Надав

15 А вісімнадцятого року царя Єровоама, Неватового сина, над Юдою зацарював Авійя́м.

 2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Мааха, Авесаломова дочка́.

 3 І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було́ все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.

 4 Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світи́льника в Єрусалимі, щоб поста́вити сина його по ньому та укріпи́ти Єрусалим.

 5 Бо Давид робив добре в Господніх оча́х, і не відступав від усьо́го що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіття́нина Урі́ї.

 6 А війна між Рехав'а́мом та між Єровоа́мом точи́лася по всі дні життя його.

 7 А решта Авійямових діл та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точи́лася між Авійямом та між Єровоамом.

 8 І спочив Авійям зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а за́мість нього зацарюва́в син його Аса́.

 9 А року двадцятого Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Аса́, цар Юдин.

 10 І він царював в Єрусалимі сорок і один рік. А ім'я́ його матері — Мааха, Авесаломова дочка́.

 11 І робив Аса́ добре в Господніх оча́х, як батько його Давид.

 12 І вигнав він блудоді́їв із кра́ю, і повикидав усіх божкі́в, яких поробили були їхні батьки́.

 13 І на́віть матір свою Мааху, — і її він позбавив пра́ва бути царицею, бо вона зробила була́ і́дола для Астарти. І Аса порубав ідола її, та й спалив у долині Кедро́н.

 14 А па́гірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.

 15 І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.

 16 А війна точи́лася між Асою та між Башою по всі їхні дні.

 17 І пішов Баша́, цар Ізраїлів, на Юду, і будував Раму́, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.

 18 І взяв Аса́ все срібло та золото, позостале в скарбни́цях храму Господнього та дому царе́вого, та й дав його до руки́ своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дама́ску, говорячи:

 19 „Є умова між мною та між тобою, між ба́тьком моїм та між батьком твоїм. Ось послав я тобі да́ра, срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від ме́не“.

 20 І послухався Бен-Гаддад царя Аси, і послав провідників свойого війська на Ізра́їлеві міста, та й побив Іййона, і Дана, і Авела, Бат-Мааху, і всього Кінерота та всю землю Нефтали́мову.

 21 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, й осівся в Тірці́.

 22 А цар Аса́ закликав до по́слуху всього Юду, ніко́го не виключа́ючи, і вони повино́сили камі́ння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса