Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/525

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

521

Перша книга хронік 16, 17

 26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

 27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

 28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

 29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

 30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

 31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

 32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

 33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

 34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

 35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

 36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

 37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

 38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

 39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

 40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

 41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

 42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

 43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

Давид хотів будувати Божого дома

17 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: „Ось я сиджу́ в ке́дровому домі, а ковчег Господнього заповіту — під занаві́сами!“

 2 I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“

 3 І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи:

 4 „Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не