Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/560

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

556

Друга книга хронік 18, 19

скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

 27 А Міхе́й відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене“. І до того сказав: „Слухайте це, усі люди!“

 28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

 29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

 30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“

 31 І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“ І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

 32 І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

 33 А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...

 34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...

Йосафат настановляє суддів

19 І вернувся Йосафа́т, цар Юдин, із ми́ром до дому свого́ до Єрусалиму.

 2 І вийшов перед нього прозорли́вець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: „Чи бу́деш допомагати несправедливому, а тих, хто нена́видить Господа, бу́деш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця.

 3 Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигу́блював Аста́рти з Кра́ю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа“.

 4 І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він зно́ву вихо́див між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і наверта́в їх до Господа, Бога їхніх батьків.

 5 І понаставля́в він суддів у Краю́, по всіх укрі́плених Юдиних містах, для кожного міста.

 6 І сказав він до суддів: „Дивіться, що́ ви робите, бо не для люди́ни ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.

 7 А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання́ дару́нка“.

 8 А також в Єрусалимі понаставля́в Йосафат з Левитів і з священиків та з голів ба́тьківських домів Ізраїля для Господнього су́ду та для супере́чок. І вернулися вони до Єрусалиму.

 9 І він наказав їм, говорячи: „Отак чині́ть у страху́ Господньому, вірністю та ці́лим серцем.

 10 А щодо всякої супере́чки, що при́йде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Зако́н, чи то за заповідь, устави, чи за права́, то остережете їх, і вони не згрішать Господе́ві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!

 11 А ось священик Амарія — голова над вами до всяких Господніх рече́й, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому,