Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/624

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

620

Книга Йова 1

постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння.

 32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу.

Закінчення

10 І наклав цар Ахашверо́ш дани́ну на землю та на морські острови́.

 2 А ввесь чин його сили та його лица́рских діл, і вира́зний о́пис вели́чности Мордеха́я, що звели́чив його цар, — ось вони опи́сані в Книзі Хронік царів мідійських та перських.

 3 Бо юде́янин Мордеха́й був другий по царі Ахашверо́ші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для наро́ду свого й говорив „мир!“ для всіх наща́дків своїх.


Книга
Йова

Богобійний Йов

1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов[1]. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

 2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

 3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

 4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

 5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили[2] Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

Бог уводить Йова на спробу

 6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

 7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

 8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

 9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

 10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

 11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

  1. По-українському Йов або Іов, гебр. Ijjov.
  2. В ориґіналі: поблагословили, те саме й далі. 1. 11, 2. 5, 2. 9.