Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/626

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

622

Книга Йова 2, З

„Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

 10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

Йовові при́ятелі

 11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним[1] та поті́шити його.

 12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

 13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

Перша мова Йова: Його проклі́н та плач

3 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

 2 І Йов заговорив та й сказав:

 3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

 4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

 5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

 6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

 7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

 8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на[2] готові збудити!

 9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

 10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

Чому́ я не згинув в утробі?

 11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

 12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

 13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

 
  1. Похитати головою — поспівчувати.
  2. Левіята́н — дуже велика водяна тварина Пор. Йов 40. 25, 31, 41. 23, 24. Пс. 103. 26.