Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/635

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

631

Книга Йова 11, 12

Перша Цофа́рова мова: Чи знаємо ми Божу глибінь

11 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:

 2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?

 3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?

 4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“

 5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,

 6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

 7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?

 8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її?

 9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!

 10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?

 11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?

 12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!

 13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —

 14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —

 15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя[1] невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!

 16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.

 17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.

 18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —

 19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.

 20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“

Відповідь Йова своїм друзям: Господня рука все чинить

12 А Йов відповів та й сказав:

 2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!

 3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?

  1. Підняти обличчя — бути оправданим, пор. 1 М. 33. 21. Пс. 82. 2.