Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/690

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

686

Книга псалмів 30, 31

 15 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“

 16 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!

 17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

 18 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,

 19 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!

 20 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!

 21 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

 22 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!

 23 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.

 24 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

 25 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!

Псалом 31 (32)

 1 Давидів. Пісня навча́льна. Блаже́нний, кому подаро́ваний зло́чин, кому гріх закрито,

 2 блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!

 3 Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,

 4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га[1] моя обернулась на літню посу́ху![2] Се́ла.

 5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“ і провину мого гріха Ти простив. Се́ла.

 6 Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!

 7 Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! Се́ла.

  1. Волога“ — це живна сила.
  2. Вогкість — ознака сили тіла, сухість — ознака безсилля.