717
Книга псалмів 69, 70
1 Для дириґента хору. Давидів. На пам'ятку.
2 Поква́пся спасти́ мене, Боже, Господи, поспіши́ся ж на поміч мені!
3 Нехай посоро́млені будуть, і хай застида́ються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопи́ти її! Нехай подаду́ться назад, і нехай посоро́млені будуть усі, хто бажає для мене лихо́го!
4 Бодай поверну́лися з со́ромом ті, хто говорить на мене: „Ага!.. Ага!“
5 Нехай ті́шаться та веселя́ться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасі́ння Твоє, і хай за́вжди говорять: „Хай буде великий Господь!“
6 А я вбогий та бідний, — поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборо́нець — то Ти, Боже мій, — не спізня́йся!
1 До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
2 ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
3 стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
4 Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
5 Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
6 На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
7 Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
8 Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
9 Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
10 бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
11 гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
12 Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
13 Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
14 А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
