759
Книга псалмів 118
і я буду держа́тись її до кінця!
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
