761
Книга псалмів 118
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 У небезпеці душа моя за́вжди.
