Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/827

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

823

Книга Еклезіястова 4, 5

Марно́та й оце, і даремна робота воно.

 9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

 10 і якби вони впали, піді́йме одне́ свого друга! Та горе одно́му, як він упаде́, й нема дру́гого, щоб підве́сти його.

 11 Також коли вдвох покладу́ться, то тепло їм буде, а я́к же зогрі́тись одно́му?

 12 А коли б хто напав на одно́го, то вдвох вони стануть на нього, — і нитка потрійна не скоро пірве́ться!

Ліпше таки молодому та мудрому

 13 Ліпший убогий та мудрий юна́к, аніж цар стари́й та нерозумний, що вже осторо́г не приймає,

 14 бо виходить юнак і з в'язни́ці, щоб зацарюва́ти, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

 15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього́ юнака́, — цього дру́гого, що став він на місце його.

 16 Немає кінця всьому лю́дові, всьо́му, що був перед ним, та й насту́пні не втішаться ним, — бо й це теж марно́та та ло́влення вітру!

 17 Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, — це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічо́го вони, окрім чи́нення зла!

Не квапся своїми устами

5 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

 2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

 3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

 4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

 5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос[1], і діла́ твоїх рук буде нищити?

 6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

Багатство — то лихо болюче

 7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́

  1. Цебто на твоє слово.